Що потрібно почитати, щоб зрозуміти, що таке «адаптогени»? Не блог Gazeta.ua…

Прочитав у Gazeta.ua замітку про адаптогени й антиоксиданти [1]. Можливо, у пані Анастасії, авторки цього матеріалу, не вистачило ні часу, ні бажання більш глибоко розібратися з корисними властивостями адаптогенів? Через те вирішив я в дечому заперечити, а в дечому доповнити її поверхневі міркування про адаптогени.

На противагу нутриціологіні Голобородько, я, ґрунтуючись на думці спеціалістів, не вважаю, що певна дієта з адаптогенами чи антиоксидантами допоможе успішно перебороти стрес.

Зі стресом, як і з депресією, потрібно боротися комплексно, використовуючи широкий перелік різноманітних підходів. 

З деякими із цих методів можна ознайомитись у статті «10 порад, як боротися зі стресом» [2]. З власного досвіду хочу зазначити, важливо, щоб у цей важкий для вас період з вами була поруч людина, якій ви довіряєте, яка вас буде підтримувати: психотерапевт, священник, кохана дружина або чоловік.

Що таке адаптогени?

В українській Вікіпедії визначення, що таке адаптогени, на жаль, неправильне. Воно звучить так «Адаптогени (лат. adaptogena, adaptatio – пристосування, грец. genos – рід) – лікарські засоби, що полегшують адаптацію (пристосування) організму до різних несприятливих впливів (холоду, спеки, браку кисню, іонізуючого випромінювання, промислового забруднення тощо), підвищують фізичну та розумову працездатність, стресостійкість. В більшості випадків такі препарати малотоксичні, але, як і всі інші стимулятори, повинні використовуватися з відповідною обережністю» [3]. 

Автор цього визначення зробив дві принципові помилки: адаптогени не є стимуляторами і не всі вони є офіційними ліками. В англомовній Вікіпедії визначення правильне, хоча менш зрозуміле: «Adaptogens or adaptogenic substances are used in herbal medicine for the claimed stabilization of physiological processes and promotion of homeostasis» [4]. 

У своїй статті «Який адаптоген для спорту найкращий?» я даю більш зрозуміле для широкого загалу визначення адаптогенів: «Адаптогени відіграють своєрідну роль терморегулятора для організму. Коли організм «перегрівається», вони примушують його дещо «охолонути». І навпаки, коли організм «охолоджується», знесилюється, вони його підігрівають, додають життєвої енергії» [5].

З цього визначення випливає найцінніша властивість адаптогенів. На противагу різноманітним стимуляторам, наприклад, кофеїну, адаптогени не виснажують організм, вони лише регулюють його психологічну і фізичну активність, не даючи йому «перегрітись та зламатись». 

Чи існують клінічні дослідження на людях, що підтверджують ефективність адаптогенів?

Наукове вивчення адаптогенів почалося в Радянському Союзі на початку Другої світової війни. Основною метою цих досліджень було підвищення витривалості й працездатності солдатів, пілотів та моряків під час війни. Головним ініціатором і керівником роботи над адаптогенами був професор Ізраїль Брехман.

У той час дослідження адаптогенів в Академії наук СРСР проводили більше 1200 вчених, біологів і лікарів. З різними рослинами було проведено понад 3000 клінічних досліджень та експериментів. З 4000 видів рослин, які дослідили вчені, лише 12 були ідентифіковані як справжні адаптогени [6].

Пізніше радянські спортсмени активно використовували адаптогени для підвищення спортивних результатів на міжнародних змаганнях. Зокрема, адаптогени для підготовки спортсменів широко застосовував і спортивний лікар О.С. Куліненков. Він брав участь у міжнародних змаганнях та у підготовці спортсменів-олімпійців (1988–2008), серед яких олімпійські чемпіони Олександр Попов, Веніамін Таянович, Юрій Мухін. Про це можна прочитати у моїй статті «Фітопрепарати, які допомагають стати олімпійськими чемпіонами» [7].

Останній абзац пані Анастасії про адаптогени, на мій погляд, це вже повна нісенітниця: «Адаптогени є складовою продуктів. Іноді це вітамін, мікроелемент, але тут є питання дозування – часом неможливо з’їсти стільки продукту, щоб отримати робочу дозу. Тож частіше це БАД, добавка, настоянка чи препарат.»

Вчені дослідили 4000 видів рослин для визначення адаптогенних властивостей, а виявляється, адаптогени є складовою продуктів, які продаються в Сільпо? Проблема лише в тому, що потрібно з’їсти тих продуктів конячу дозу, щоб отримати робочу дозу? А що таке «робоча доза»? Робоча доза, щоб почати щось робити? Вибачте, але після конячої дози продуктів не працювати хочеться, а гарненько поспати…

Далі ще цікавіше. Виявляється, що БАД (біологічно активна добавка) і добавка (дієтична добавка) це різні речі? Зрозуміти, що за настоянка і який це препарат, у мене не вистачило фантазії.

Для читачів, яким потрібна коректна інформація про адаптогени, рекомендую ще декілька моїх статей:

• Як адаптогени можуть допомогти при симптомах перименопаузи і постменопаузи? [8]
• Чому для спорту рослинні адаптогени кращі, ніж звичайні стимулятори [9]
• Природні засоби проти хронічної втоми [10]
• Які трави можуть діяти як природні антидепресанти? [11]

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Підписуйтесь і читайте НАВКОЛОМЕДИЧНІ НОТАТКИ в Telegram https://t.me/dobradija і Twitter https://twitter.com/harbals4you.