Чому для спорту рослинні адаптогени кращі, ніж звичайні стимулятори

Адаптогени – це новий клас метаболічних регуляторів (природного походження), які підвищують здатність організму адаптуватися до факторів навколишнього середовища, уникаючи пошкодження від негативних факторів. Концепцію адаптогенів запропонував Н. Лазарєв для ліків та методів стимуляції організму для підтримки його фізичних і розумових здібностей.

Деякі з найвідоміших рослинних адаптогенів:

• Елеутерокок: для усунення втоми і підвищення фізичної витривалості.
• Родіола рожева: допомагає зменшити втому та стрес, а також покращує настрій і допомагає зосередитись.
• Женьшень: допомагає зменшити стрес, збільшити енергію та покращити роботу імунної системи.
• Ашваганда: зменшує втому й стрес, покращує настрій і допомагає знизити рівень артеріального тиску.
• Лимонник китайський: допомагає знизити рівень стресу, покращує пам’ять і концентрацію уваги.

Які відмінності між адаптогенами та іншими метаболічними регуляторами, такими як стимулятори? 

Були проведені дослідження за участі скакових коней, яким додавали стимулятори-амфетаміни. Амфетаміни покращували результати коней на короткий час. Однак після початкового періоду високого підйому працездатності наступав період зниження працездатності. Адаптогени, такі як лимонник китайський і родіола рожева, навпаки, сприяли постійній продуктивності коней, а після досягнення максимуму не слідував мінімум середньої працездатності.

Отже, властивості адаптогенів:

• Адаптогени повинні зменшувати пошкодження, викликані стресом, таким чином проявляючи стрес-захисні ефекти, такі як противтомна, протиінфекційна, антидепресивна та відновлювальна дія.
• Адаптогени повинні виявляти стимулювальну дію як при одноразовому, так і при багаторазовому введенні, що призводить до підвищення працездатності та розумової працездатності на фоні втоми та стресу.
• Стимулювальна дія адаптогенів повинна відрізнятися від звичайних стимуляторів і анаболіків, які виснажують енергетичні й пластичні ресурси організму та викликають негативні побічні ефекти, такі як синдром відміни наркотиків.
• Адаптогени повинні бути нешкідливими і не повинні порушувати функції організму з їх нормального рівня, а радше справляти нормалізуючий вплив на патологічний стан, незалежно від природи цього стану.

Адаптогени слід приймати згідно з інструкціями на упаковці або за порадою лікаря. Зазвичай їх приймають невеликими дозами, як правило, один раз на день. Тривалість курсу від кількох тижнів до півтора місяця. Потім рекомендується зробити тижневу перерву, щоб організм адаптувався до трав’яного препарату. Адаптогени рекомендується вживати в першій половині дня, оскільки їх стимулювальна дія може перешкоджати нічному сну.

Наостанок хотілося б порекомендувати рослинний препарат «ВІКТОРІН» [1], який розроблений науковцями Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. ВІКТОРІН містить три адаптогени, які підвищують фізичну життєву силу і допомагають підтримувати емоційну рівновагу: родіолу рожеву, женьшень та унгернію Віктора. Цей адаптогенний препарат має комплексну дію і буде корисний для тих, хто хоче покращити свою фігуру в тренажерному залі.

Зазначу, що вибір конкретного адаптогена залежить від індивідуальних потреб та може варіюватися від людини до людини. Як завжди, краще консультуватися з лікарем або фахівцем з натуральної медицини, перш ніж розпочинати прийом будь-яких рослинних адаптогенів.

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Джерела

1. Lazarev, N.V. (1962). Actual problems of the studies of the action of adaptogens, particularly preparations of Eleuterococcus. Symposium on Ginzeng and Eleuterococcus. In: XX meeting on investigations of Ginseng and other medicinal plants of Far East, DVFSO, Vladivostok, 7–14.
2. Hancke, J., Burgos, R., Wikman, G., Ewertz, E. & Ahumada, F. (1994). Schizandra chinensis, a potential phytodrug for recovery of sport horses. Fitoterapia, 65(2), pp.113–118.
3. Hancke, J., Burgos, R., Caceres, D., Brunetti, F., Durigon, A. & Wikman, G. (1996). Reduction of serum hepatic transaminases and CPK in sport horses with poor performance treated with a standardized Schizandra chinensis fruit extract. Phytomedicine, 3(2), pp.237–240.
4. Huang, L.Z., Huang, B.K., Yea, Q. & Qina, L.P. (2011). Bioactivity-guided fractionation for anti-fatigue property of Acanthopanax senticosus. Journal of Ethnopharmacology, 133(1), pp. 213–219.

Підписуйтесь і читайте НАВКОЛОМЕДИЧНІ НОТАТКИ в Telegram https://t.me/dobradija і Twitter https://twitter.com/harbals4you.