Що насправді ховається у капсулі БАДу? Науковий аналіз

Сьогодні переважна більшість виробників дієтичних добавок в Україні та світі використовують саме рослинні екстракти. Чому так відбувається? Бо це зручно й дешево. Екстракт – це порошок або густа маса, яку можна купити готовою в Китаї чи Індії, розфасувати у капсули та змішати з іншими компонентами й отримати «готовий продукт». Це швидко, технологічно й виглядає «науково» в очах покупця. Але головне питання тут інше: що насправді міститься у цих екстрактах і чи працюють вони так, як обіцяє реклама і, головне, сподіваємося ми?

Почнемо з призабутої для мого читача хімії. Для виготовлення екстрактів застосовують різні розчинники. Наприклад, вода витягує з рослин полісахариди та глікозиди; етанол (зазвичай у концентрації 50–70%) добре підходить для флавоноїдів і фенолів; водно-етанольні суміші дозволяють отримати ширший спектр сполук; гексан та інші органічні розчинники застосовують для жиророзчинних речовин – каротиноїдів, ефірних олій, токоферолів; гліцерин часто використовують у «м’яких» екстрактах для внутрішнього вживання. Останнім часом з’явилися і «зелені» розчинники – так звані NADES, які вважаються екологічними й ефективними.

Залежно від розчинника ми отримуємо різний набір біологічно активних речовин в екстракті. А отже, як наслідок, й різні можливі біологічні ефекти: антиоксидантний, протизапальний, тонізуючий. Але тут криється ключова проблема: сам по собі правильний вибір розчинника ще не надає екстракту потрібну нам біологічну дію. Так, розчинник визначає, які сполуки опиняться в продукті, але зовсім не гарантує, що ці речовини вплинуть на конкретну проблему нашого організму. З наукової точки зору проблема ще складніша. Рослина містить сотні різних молекул, і розчинник «тягне» одразу величезний набір речовин. Чи будуть в цьому наборі потрібні нам сполуки? Це питання. Поряд з тим частина активних речовин може зникнути під час виробництва або зберігання. Багато сполук в готовому екстракті можуть взагалі не мати біологічної активності. У результаті споживач отримує продукт, який формально безпечний, але його реальна «лікувальна» користь залишається під питанням.

Реалії українського ринку більш цинічні. Більшість невеликих та середніх компаній, які виробляють БАДи, не мають власного фармацевтичного виробництва і часто навіть спеціальної освіти. Вони просто купують готові екстракти в Китаї чи Індії, де вони найдешевші. Один і той самий екстракт може потім «працювати» у різних продуктах – то «для печінки», то «для імунітету», то «від простатиту». Хоча зрозуміло, що одним набором можливо, активних речовин, не можна лікувати різні хвороби. При цьому більшість таких виробників сертифікують свою діяльність за стандартами ISO, які стосуються організації процесів виробництва та безпеки, але не вимагають перевіряти наявність чи кількість активних речовин у сировині. Лише ті компанії, що випускають ліки й працюють за стандартами GMP, мають можливість проводити справжній контроль якості куплених екстрактів. Важливо зазначити, що цей контроль не є підтвердженням «лікувальної» дії екстракту, він лише підтверджує, що екстракт з кропиви реально зроблений з кропиви.

Ми як науковці стикнулися з цією проблемою, коли почали розробляти дієтичні добавки під торговою маркою «Добрадія». Спочатку ми купили тестові партії рослинних екстрактів у Китаї, і більшість із них виявилися банальною «пустишкою». Хімічний аналіз показав, що незрозуміло, що саме всередині цих екстрактів, а головне – чи є там хоч якісь активні речовини. В Україні тоді рослинні екстракти практично не вироблялися, і навіть зараз таке виробництво не є конкурентоспроможним з дешевими екстрактами з Південно-Східної Азії.

Тоді ми прийняли для себе радикальне рішення: не використовувати рослинні екстракти взагалі. Натомість ми зупинилися на використанні цілісної рослинної сировини. Адже саме в ній зберігається повний природний комплекс речовин і їхня синергія. І це логічно: ще на початку своєї історії люди спостерігали за тваринами, які інстинктивно їли певні трави, коли хворіли. Наші далекі предки не робили екстрактів і не готували відварів – вони просто споживали рослину в її природному вигляді. Всі відвари та настоянки з’явилися пізніше. І цей підхід, на мою думку, не втратив актуальності навіть сьогодні.

А як же екстракти? Ми не забули і про них. Зараз працюємо над новим підходом до їх використання в дієтичних добавках. Ми застосовуємо штучний інтелект і сучасні методи аналізу, щоб підібрати розчинник так, аби вилучити саме ті речовини, які діють на конкретну хворобу. Сподіваємось, що з часом знайдемо українського виробника й запропонуємо йому цю технологію, яка стане гідною альтернативою китайському ширжвитку.

І наостанок хочу відповісти на запитання, яке, напевно, виникне у багатьох моїх читачів після прочитання моєї статті: «Шановний професоре, що ж ви порадите мені? Які дієтичні добавки варто купувати?» По-перше, перед тим як купувати будь-який БАД, запитайте у продавця, чи виробляє ця фірма також і ліки? Якщо так, це дає хоча б мінімальну гарантію, що всередині капсули справді є рослина, що на етикетці, а не щось сумнівного походження з Китаю. По-друге, я особисто раджу обирати добавки, зроблені не з екстрактів, а з рослинних порошків. Там зберігається весь природний комплекс речовин. Інформацію про склад дієтичної добавки завжди можна знайти на сайті виробника або на упаковці препарату.

доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики Національної академії наук України

NB! Шановні читачі, якщо у вас є запитання про дієтичні добавки, пишіть в чат за адресою https://t.me/dobradija. Автор із задоволенням відповість на них в наступних публікаціях.