Реальна небезпека непрофесійних публікацій про дієтичні добавки на сайті ICTV

Давно я вже не вступав в суперечку з ідейними борцями з «поганими БАДами». А тут трапилася така прекрасна нагода, після того як я прочитав назву статті своєї майбутньої опонентки «Ліки перевіряють, а БАДи – ні: екcпертка про реальну небезпеку харчових добавок». Факти ICTV попросили Наталю Наумову прокоментувати необґрунтовану популярність БАДів.

Відразу ж хочу сказати, що завдяки потужній американській індустрії та діловій активності спритних хлопців з Південно-Східної Азії кількість різноманітних дієтичних добавок (БАДів) на світовому ринку невпинно зростає. Але до таких дієтичних добавок, як вітаміни, мінеральні добавки, нутрицевтики і до того, що ще ці хлопці придумають, моє відношення досить скептичне. Я прихильник застосування лікарських рослин і вважаю, що фітотерапія є прекрасним і суттєвим доповненням до офіційної медицини. Власне, мої коментарі (виділені курсивом) і потрібно трактувати у форматі прихильника фітотерапії.

Наталія Наумова почала розмову з повідомлення від компанії «Pfizer», яка офіційно оголосила, що через проблеми з безпекою на першому етапі клінічних випробувань припиняє клінічні випробування та розробку препарату для схуднення лотигліпрону.

– Що сталося? Як це повідомлення стосується дієтичних добавок? – запитала у неї журналіст Факти ICTV Валентина Андрейко.

– Прямісінька. Адже над лотигліпроном корпорація припинила роботу на основі даних клінічних випробувань і лабораторних тестувань, які показали підвищений рівень ферменту, який відіграє ключову роль у роботі печінки, – пояснила пані Наумова.

Тобто, якщо говорити простою мовою, встановлено токсичність препарату для печінки.

– Відверто кажучи, я особисто щаслива, що б не трапилося, а система контролю за фармпрепаратами працює, – сказала Наумова.

Краще б Наталія Наумова, кандидат біологічних наук, біохімік-аналітик, нутриціолог, консультант із здорового харчування, медичний науковий співробітник Венеціанського інституту молекулярної медицини, онкологічного центру Гюстав Русі та Університету Париж Сакле. У минулому викладач університету імені Тараса Шевченка, Київського політехнічного університету та Національного університету харчових технологій. Член Європейської асоціації клінічних досліджень. Стипендіат міжнародних наукових премій, у тому числі премії імені Фулбрайта у США та кількох Європейських премій. Член Асоціації лікарів та психологів «Розлади харчової поведінки: терапія та превенція» не говорила, а мовчала. Почнемо з того, що розробка ліків – це довгий і дуже затратний процес, який триває років десять і більше. Його вартість декілька мільярдів доларів. Процес розробки ліків складається з багатьох етапів. Перша стадія клінічних випробувань – перша, а реально їх чотири, а є ще попередні клінічні випробування та багато чого іншого. І на кожному етапі кандидати в ліки відхиляються через токсичність або погану ефективність. Як результат, лише одиниці із сотень кандидатів у ліки опиняються в наших аптеках. Через те і такі дорогі ліки. Ті, що в аптеках, покривають видатки на ті, що не дійшли до споживача. Детально про сучасну технологію розробки ліків можна прочитати в статті «Коротко про сучасну технологію розробки ліків».

Чесно кажучи, мені не зрозуміло, що так переповнило щастям кандидата біологічних наук Наумову? По-перше, відхилення за токсичністю з випробувань кандидатів у ліки – це нормальна процедура. По-друге, шановна членкине Європейської асоціації клінічних досліджень, лотигліпрон – це не фармпрепарат, це кандидат у ліки (drug candidate). 

До чого тут БАДи, шановна у минулому викладач університету імені Тараса Шевченка? Отже, це як надіти корові сідло – прив’язати безпечність дієтичних добавок до клінічних випробувань (clinical trials) кандидатів у ліки. 

Продовжимо далі читати цю захоплюючу розповідь про БАДи. 

Їх розробку (дієтичних добавок, автор) та виробництво ніхто не контролює на такому рівні. Та взагалі ні на якому. Це стосується і якості сировини, і процесу виробництва, і побічних ефектів.

– Але мій другий (перший) пацієнт запитає, чому ви не виписуєте БАД, ви ж дієтолог, – лютує Наталя.

Їх приймають всіляко, самостійно – від хронічних захворювань, для схуднення, підвищення тонусу шкіри, для підвищення лібідо...

Ви можете назвати будь-яку реальну чи уявну проблему, яку харчова добавка намагається вирішити. Люди шукають «чарівну паличку, яка робить все», і виробники дієтичних добавок дарують їм її. Сьогодні список харчових добавок, які є в аптечних мережах, і імітують ліки, налічує десятки найменувань.

Почнемо з того, що офіційне виробництво дієтичних добавок контролюється в Україні державними органами і вимагає солідного переліку документів. Можливо, колишній викладач Національного університету харчових технологій і не знає, що в Україні існує певний перелік компонентів, які дозволено використовувати при виробництві дієтичних добавок. І всі українські виробники повинні дотримуються цього переліку. Всі речовини, які входять до цього переліку, безпечні для здоров’я людини. Окрім того, державою уповноважені науковці перевіряють на безпечність кожну дієтичну добавку, яку планується виготовляти.

Шановна членкине асоціації лікарів та психологів «Розлади харчової поведінки: терапія та превенція», назвати дієтичні добавки «харчовими добавками»… Вибачте, це ні в тин ні в ворота.

Дієтичні добавки та перевірені сертифіковані фармацевтичні препарати можуть містити однакові діючі речовини.

Так, можуть. Наприклад, в Україні настоянка валеріани – це ліки, а в США – це дієтична добавка. Ну і що? Реальна ситуація така, що США є форпостом доказової медицини, а чим далі на Схід, тим частіше лікарські трави офіційно використовують як ліки. Багато лікарських трав офіційно продаються як ліки в Європі, а, наприклад, в Японії перелік рослинних ліків величезний. Між іншим, японська нація має найдовшу тривалість життя.

Але... ліки пройшли всі необхідні етапи досліджень безпеки та тестування, а біологічні добавки не пройшли жодної перевірки! Жодної!

Шановна стипендіатко міжнародних наукових премій, у тому числі премії імені Фулбрайта у США, навіть старенька бабуся із Зачепилівки знає, що ліки – це певний компроміс між лікувальним ефектом і токсичністю, і уважно читає перелік побічних ефектів в інструкції до ліків, які щойно їй виписав лікар. Може вам нагадати про талімідову трагедію, коли народилося близько 10 000 дітей-калік у 46 країнах світу? Після того, як їхні матері приймали «безпечні» ліки… 

Яка токсичність у чаю з ромашки як заспокійливого засобу? Чи в калини, яка може понижати тиск? Дієтичні добавки тим і вирізняються, що в них мінімальна кількість побічних ефектів. 

Пані Наумова наголошує, що виробники можуть використовувати неякісну сировину, змінювати склад, додавати в біодобавку інші інгредієнти або, навпаки, не додавати заявлені інгредієнти. Це не те, що хтось на потрібному рівні може контролювати. І ніякого такого контролю не потрібно! Тому що стандартів виробництва БАД немає.

Не потрібно купувати всяку дурню на iHerb або на інших подібних сайтах, де основні виробники добавок з Південно-Східної Азії. Там хлопці досить часто додають до своїх виробів всіляку гидоту, щоб через день-два відчули дію БАДу. «Як не купити американські добавки для схуднення та спорту з небезпечними стимуляторами». Лікарські трави діють повільно з накопичувальним ефектом. Звичайна тривалість курсу лікарських трав – це орієнтовно днів сорок. 

Шановний біохімік-аналітик, спеціальні стандарти для виготовлення дієтичних добавок в Україні є. Є і спеціальна законодавча процедура. Я про неї писав вище. На Заході взагалі всі дієтичні добавки виготовляються як ліки в умовах GMP. GMP (Good Manufacturing Practice, або «Добра виробнича практика») – це система правил і норм, які встановлюють стандарти для виробництва продуктів, що можуть впливати на здоров'я людей. GMP гарантує, що продукція виготовляється та контролюється відповідно до встановлених якісних стандартів. Це включає не тільки виробничий процес, але й якість сировини, умови зберігання, обладнання, персонал та особисту гігієну, документацію та інше. Після війни, зрозуміло, українські компанії теж почнуть працювати в форматі GMP. Війна завадила цій реформі. 

До речі, зареєструвати БАД може будь-хто: пропозицій від посередників в інтернеті дуже багато. За певні гроші, звичайно. Але не за ті гроші, які фармацевтичні компанії витрачають на реєстрацію ліків. Тому що це надзвичайно відповідальна програма.

Колишній викладач Київського політехнічного університету, вибачте, але це повна нісенітниця. Кожен повинен робити свою справу, якій вчився, як на Заході. Наприклад, українські вчені розробили оригінальні рослинні комплекси для профілактики та комплементарної медицини. Так що, вони повинні самостійно проходити процедуру державної реєстрації препаратів? Без досвіду, без юридичної освіти? 

А скільки всіляких фуфломіцинів зареєстровано у нас як ліки. Почнемо із сумно відомого Протефлазіду «Як «науково» обґрунтовували ефективність препарату «Протефлазід» при COVID-19». Завдяки українській корупції «Фальсифікати можуть продаватися в аптеці. Як їх не купити?»

– На сайті FDA регулярно оновлювана інформація про інгредієнти, знайдені в БАДах під час тестування, читається як детектив, – розповідає пані Наталя.

Наголошую, не потрібно купувати дієтичні добавки на iHerb та «американські добавки азійського походження на українських сайтах. І не буде проблем з фальсифікованими добавками. 

Шановна біохімік-аналітик, киньте в мене камінь, якщо знайдете в інтернеті хоча би одну публікацію про фальсифіковані дієтичні добавки з небезпечними інгредієнтами від українських офіційних виробників… 

Варто зазначити, що йдеться про США, і вони намагаються контролювати процес.

Шановна у минулому викладач університету імені Тараса Шевченка, у США компанії можуть самостійно запропонувати свої дієтичні добавки на ринок без попереднього затвердження з боку FDA, проте вони несуть відповідальність за безпечність та правдивість маркетингових заяв. У Європі реєстрація дієтичних добавок виконується через спеціальну процедуру, в якій компанії повинні надати докази щодо безпеки і наукової обґрунтованості заяв щодо продуктів. Європейська Агенція з безпеки харчових продуктів (EFSA) оцінює ці дані, перш ніж дозволити продаж дієтичних добавок на ринку Європейського Союзу. В Україні процедура реєстрації БАДів схожа на європейську. 

В принципі все логічно. В США стимулюють розвиток бізнесу, приватну ініціативу. Європа більш «соціалістична» і, на мій погляд, більше дбає про соціальні потреби своїх громадян.

Отже, найбільш безпечні дієтичні добавки від національних українських виробників та куплені в Європейському Союзі. 

БАДи часто не мають докладної інструкції із зазначенням протипоказань та побічних ефектів. Отже, ризикувати чи ні – вирішувати вам.

Усі дієтичні добавки від українських виробників повинні мати і мають інструкції.

Із задоволенням продовжу дискусію з кандидатом біологічних наук Наталією Наумовою, якщо отримаю заперечення своїх коментарів.

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Підписуйтесь і читайте НАВКОЛОМЕДИЧНІ НОТАТКИ в Telegram https://t.me/dobradija і Twitter https://twitter.com/harbals4you.