Які рослинні препарати для боротьби зі стресом і тривожністю найкращі?

На українському ринку більше сотні добавок для боротьби з тривожністю та стресом, до складу яких входить багато різних лікарських рослин. Чи всі вони ефективні? Чи є хоча б мінімальні наукові дані, які підтверджують ефективність тієї чи іншої лікарської рослини в складі БАДів? У цій статті я спробую відповісти на це запитання.

Почнемо з того, яким вимогам повинна відповідати лікарська рослина для боротьби зі стресом.

Ось короткий опис трьох основних ефектів лікарських рослин, які використовуються для лікування стресів:

1. Седативний ефект. Це заспокійливий ефект, що знижує збудження центральної нервової системи, допомагаючи розслабитися і зменшити напруженість. Седативні засоби часто використовуються для зменшення тривоги, нервозності та стресу.

Приклади рослин: валеріана лікарська, меліса лікарська.

2. Анксіолітичний ефект. Це протитривожний ефект, який допомагає зменшити симптоми тривоги, такі як неспокій, напруження та страх. Анксіолітичні засоби можуть допомогти покращити настрій і загальний психічний стан.

Приклади рослин: пасифлора інкарнатна, лаванда.

3. Снодійний ефект. Це ефект, що сприяє засинанню та покращенню якості сну. Снодійні засоби допомагають скоротити час засинання, зменшити нічні пробудження та покращити загальну тривалість і якість сну.

Приклади рослин: валеріана лікарська, хміль звичайний.

Які лікарські рослини містять дієтичні добавки для боротьби з тривогою на українському ринку?

Для цього я використаю дослідження, виконане О.А. Білан, О.В. Лозовою та Л.Г. Новиковою, співробітниками ПВНЗ «Київський медичний університет». Цитую за оригінальним текстом:

«При дослідження речовин, що є компонентами ДД для профілактики і лікування стресів, ми систематизували лікарську рослинну сировину за групами. Для досягнення трьох основних ефектів у лікуванні стресів (седативного, анксіолітичного та снодійного) застосовують основну та допоміжну групи лікарської рослинної сировини. Основна група – лікарські рослини, що навіть при монотерапії виявляють помірновиражений або виражений седативно снодійний ефект: валеріана лікарська, материнка звичайна, верес звичайний, гадючник в’язолистий, кіпрей вузьколистий, липа серцелиста, меліса звичайна, пасифлора інкарнатна, півонія незвичайна, собача кропива п’ятилопатева, синюха блакитна, хміль звичайний. Допоміжна група – лікарські рослини, що мають помірну або слабку седативну дію, недостатню для проведення монотерапії, але сприяють нормалізації функцій внутрішніх органів: глід, буркун лікарський, м’ята перцева, ромашка лікарська, череда трироздільна, фіалка триколірна та ін.» 

Я спробую оцінити ефективність кожної лікарської рослини на основі існуючих наукових досліджень. Проте одразу хочу зауважити, що мої висновки зроблені з певною часткою ймовірності.

1. Основна група лікарських рослин (ефективні при монотерапії):

• Валеріана лікарська (Valeriana officinalis). Відома своїми седативними й анксіолітичними властивостями, широко використовується при тривозі та безсонні.
• Материнка звичайна (Origanum vulgare). Використовується переважно як антимікробний засіб, недостатньо доказів сильного седативного ефекту.
• Верес звичайний (Calluna vulgaris). Обмежені докази наявності седативних або анксіолітичних властивостей, частіше використовується при урологічних проблемах.
• Гадючник в’язолистий (Filipendula ulmaria). Відомий своїми протизапальними властивостями, седативний ефект недостатньо задокументований.
• Кіпрей вузьколистий (Epilobium angustifolium). Традиційно використовується як протизапальний засіб, недостатньо доказів седативного ефекту.
• Липа серцелиста (Tilia cordata). Відома своїми м’якими седативними та анксіолітичними властивостями.
• Меліса звичайна (Melissa officinalis). Добре досліджені седативні, анксіолітичні та когнітивні властивості.
• Пасифлора інкарнатна (Passiflora incarnata). Відома своїми анксіолітичними і седативними властивостями.
• Півонія незвичайна (Paeonia anomala). Обмежені докази седативних властивостей, потрібні додаткові дослідження.
• Собача кропива п’ятилопатева (Leonurus quinquelobatus). Відома своїми м’якими седативними й кардіопротекторними властивостями.
• Синюха блакитна (Polemonium caeruleum). Обмежені наукові докази підтримки седативних властивостей.
• Хміль звичайний (Humulus lupulus). Добре досліджені седативні й анксіолітичні властивості.

Отже, валеріана лікарська, меліса звичайна, пасифлора інкарнатна та хміль звичайний є найкращими лікарськими травами для боротьби з тривогою на основі існуючих наукових досліджень. Серед них валеріані лікарській належить пальма першості, оскільки вона не лише заспокоїть, а й допоможе заснути.

Розглянемо допоміжну групу для боротьби з тривогою.

2. Допоміжна група лікарських рослин (підтримують, але не підходять для монотерапії):

• Глід (Crataegus). Відомий своїми кардіозахисними властивостями, має м’який седативний ефект.
• Буркун лікарський (Melilotus officinalis). Обмежені докази седативного ефекту, використовується переважно як протизапальний засіб.
• М’ята перцева (Mentha piperita). Сприяє травленню, має обмежені седативні властивості.
• Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla). Добре вивчені м’які седативні й анксіолітичні властивості.
• Череда трироздільна (Bidens tripartita). Обмежені докази седативних властивостей.
• Фіалка триколірна (Viola tricolor). Обмежені докази седативних властивостей, частіше використовується при дерматологічних проблемах.

З наукової точки зору дещо перебільшені висновки щодо седативних властивостей окремих рослин, таких як материнка, верес, гадючник в’язолистий і кіпрей вузьколистий. Хоча більшість перерахованих рослин мають хоча б мінімальні докази їх використання при стресових станах з різним ступенем ефективності.

Отже, повторюючись, валеріана лікарська, меліса звичайна, пасифлора інкарнатна та хміль згідно з моїм аналізом є найкращими лікарськими травами для боротьби з тривогою на основі наукових досліджень. 

Якщо ви надаєте перевагу рослинним дієтичним добавкам для боротьби з тривожністю, то фітопрепаратам на основі цих трав потрібно надавати перевагу.

Нещодавно українські науковці розробили унікальний продукт – СОНОРМІН, який поєднує цілющі властивості найкращих заспокійливих трав. Зокрема до його складу входять валеріана лікарська та хміль. СОНОРМІН створений для комплексної підтримки нервової системи, допомагає знизити тривожність, поліпшити якість сну та загальний психоемоційний стан. Головною перевагою СОНОРМІНУ є його натуральний склад, який робить препарат безпечним для тривалого використання без ризику розвитку залежності.

Нещодавно під керівництвом професора Олега Чабана були проведені клінічні дослідження СОНОРМІНУ, які підтвердили його ефективність для пацієнтів з легко-середньою тривожною симптоматикою як додаткової терапії.

СОНОРМІН може стати надійним засобом у вашому арсеналі проти тривожності, знижуючи ризики, пов’язані з хронічним стресом.

Отже, у вас тривога, порушений сон… Не поспішайте в аптеку за снодійними чи антидепресантами, спробуйте СОНОРМІН, який не має серйозних побічних ефектів і не провокує наркотичне звикання.

д.х.н., проф., чл.-кор. НАН України Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України