Мучниця звичайна (Arctostaphylos uva-ursi) та її лікувальна ефективність при інфекціях сечового міхура

Для написання цієї статті були використані матеріали з Кокранівської бібліотеки, яка є однією з найавторитетніших баз даних у світі доказової медицини. На відміну від інших наукових ресурсів, Кокранівська бібліотека містить лише систематичні огляди та метааналізи, що базуються на найякісніших доступних клінічних дослідженнях. Це дозволяє отримати найбільш обґрунтовані висновки про ефективність та безпеку лікувальних засобів, зокрема й лікарських рослин.

Властивості та застосування мучниці

Мучниця звичайна (Arctostaphylos uva-ursi) – вічнозелений чагарник, листя якого здавна застосовують для лікування інфекцій сечовивідних шляхів. До появи антибіотиків настої листя мучниці були одним із небагатьох дієвих засобів проти циститу (запалення сечового міхура). Нині рослину досліджують як потенційний природний антибактеріальний засіб для урологічних інфекцій.

Хімічний склад і антисептичні властивості

Листя мучниці містять різноманітні фенольні сполуки, зокрема глікозид арбутин, який в організмі перетворюється на гідрохінон, а також значну кількість танінів (дубильних речовин). Гідрохінон має сильну антисептичну дію – він руйнує клітинні стінки бактерій і вбиває їх. Таніни виконують в’яжучу, протизапальну роль, зменшуючи подразнення слизової оболонки. Цікаво, що антибактеріальна активність гідрохінону значно вища при лужній реакції сечі, тоді як у кислому середовищі вона послаблюється. Загалом екстракт листя проявляє виражені антибактеріальні властивості проти збудників сечових інфекцій – пригнічує ріст кишкової палички (E. coli) та інших бактерій, у тому числі деяких стійких до антибіотиків штамів.

Використання в традиційній медицині

Народна медицина століттями застосовувала мучницю як сечогінний та дезінфікуючий засіб при хворобах нирок і сечового міхура. До середини XX століття, коли не було сучасних ліків, відвари листя мучниці широко призначали при циститах. Сьогодні листя мучниці входять до складу деяких офіційних фітопрепаратів для лікування неускладнених інфекцій сечових шляхів, що відображає позитивний досвід її використання.

Наукові дослідження ефективності

Попри багатовіковий досвід, сучасних наукових даних про ефективність мучниці небагато. Лабораторні дослідження підтверджують, що арбутин/гідрохінон з листя пригнічує типових збудників інфекцій сечових шляхів. Однак клінічні випробування дають змішані результати. Одне невелике дослідження (57 жінок) показало, що екстракт мучниці в поєднанні з коренем кульбаби (діуретичною травою) знижує частоту рецидивів циститу порівняно з плацебо. Проте велике плацебо-контрольоване випробування 2019 року (≈300 жінок) не виявило різниці між мучницею і плацебо під час лікування гострого циститу. Отже, наразі доказова база є неповною, і потрібні додаткові дослідження для підтвердження дієвості мучниці.

Порівняння з традиційними антибіотиками

Антибіотики є основним методом лікування бактеріальних інфекцій сечового міхура – вони швидко усувають симптоми і знищують збудника. Мучниця поки що в клінічній практиці не може замінити антибіотики. Враховуючи зростаючу проблему резистентності бактерій до антибіотиків, вчені вивчають мучницю як можливу альтернативу при легких інфекціях сечового міхура. Зокрема, триває клінічне дослідження, що порівнює ефективність екстракту мучниці з фосфоміцином при циститі. Фосфоміцин – це антибіотик широкого спектру дії, який ефективно використовується для лікування бактеріальних інфекцій сечовивідних шляхів.

Отже, поки вчені вивчають мучницю, лікарі покладаються на антибіотики, які мають передбачувану ефективність і менший ризик серйозних побічних дій за умови правильного застосування.

Безпека використання та побічні ефекти

Препарати мучниці слід приймати короткими курсами (не більше 5–7 днів), щоб уникнути токсичного впливу. Гідрохінон, що утворюється з арбутину, у високих дозах може пошкодити печінку, тому тривале застосування цього засобу заборонене. Серед частих побічних ефектів – легкі розлади травлення: нудота, блювання, біль у шлунку через дію танінів. Можливе забарвлення сечі в зеленувато-бурий колір під час лікування, що є нешкідливим явищем. Мучниця протипоказана вагітним і годуючим жінкам, а також дітям. Не рекомендується її прийом при тяжких захворюваннях нирок або печінки. Загалом мучницю варто застосовувати помірковано і бажано після консультації з лікарем. При дотриманні рекомендацій вона може бути безпечним доповненням до терапії легких інфекцій, але не замінює повністю антибіотики.

Про мучницю з книги «Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник.», за редакцією академіка АН УССР А.М. Гродзінського  

Мучниця звичайна входить до складу сечогінного чаю. Вживають мучницю у вигляді настою, відвару або порошків з листя. Болгарські вчені вважають, що найкраща лікарська форма мучниці – настій, оскільки під час кип’ятіння екстрагується значна кількість дубильних речовин, які подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового тракту. При надмірному й тривалому вживанні препарати мучниці можуть спричиняти блювання, пронос, подразнення нирок, викидень у вагітних. У разі необхідності тривалого вживання мучницю використовують у суміші з іншими лікарськими рослинами, які мають сечогінні та протизапальні властивості. Окремі автори рекомендують під час вживання мучниці одночасно приймати 1 чайну ложку натрію гідрокарбонату для створення лужної реакції сечі. Зовнішньо настій листя рослини застосовують для гоєння виразок і гнійних ран.

Рецепти з мучницею

1. Настій мучниці для нирок і сечового міхура

• 1 столову ложку сухого листя мучниці залити 250 мл окропу.
• Настоювати 30 хвилин, потім процідити.
• Пити по 1/3 склянки 3 рази на день перед їжею.

2. Відвар мучниці для лікування запалення сечового міхура

• 1 столову ложку листя залити 200 мл води, довести до кипіння.
• Варити на малому вогні 10–15 хвилин.
• Остудити, процідити і пити по 1 столовій ложці 3–4 рази на день.

3. Чай з мучниці для зняття набряків

• Взяти 1 частину листя мучниці, 1 частину березових бруньок і 1 частину хвоща польового.
• 1 столову ложку суміші залити 200 мл окропу, настояти 15 хвилин.
• Випивати по 50 мл 3–4 рази на день.

д.х.н., проф., чл.-кор. НАН України Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України

Приєднуйтесь до Telegram-каналу «НАВКОЛОМЕДИЧНІ НОТАТКИ» https://t.me/dobradija. Там ви зможете обмінюватись досвідом застосування лікарських трав і немедикаментозних методів лікування, а також отримувати сповіщення про нові публікації щодо їх використання.