Як усе починалося. Віктор Кунах про проблему якості лікарської рослинної сировини, розробку біотехнологій і створення унікальних фітопрепаратів

На фото: Віктор Кунах. Фото науковиці ІМБГ, к.б.н. Вікторії Пєшкової

Віктор Анатолійович Кунах – один із засновників Науково-виробничого центру фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ». Він видатний український учений у галузі генетики, біології і біотехнології лікарських рослин, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, премії ім. В.Я. Юр’єва НАН України, премії ім. М.Г. Холодного НАН України та премії ім. С.М. Гершензона НАН України. 

Віктор Анатолійович уже понад 40 років займається розробкою біотехнології лікарських рослин і фітопрепаратів. Він розповів нам про шлях, який пройшов у цій галузі, – від виникнення проблеми якості лікарської рослинної сировини ‒ до розробки біотехнології напрацювання екологічно чистої сировини, створення Центру фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ» та розробки трьох унікальних рослинних комплексів. Публікуємо його розповідь.

Останнім часом дуже зростає інтерес до препаратів рослинного походження, оскільки вони, на відміну від хімічних препаратів, діють мʼякше та мають менше побічних ефектів.

Багато років тому виникла проблема із лікарською рослинною сировиною. Зʼявилися претензії до її якості. Оскільки вона не стабільна. Кількість діючих речовин може змінюватись від однієї біомаси до іншої. А найцікавіші та найважливіші лікарські рослини стали просто зникати або зникли взагалі. Серед них, наприклад, такі рослини, як женьшень, який дуже рідкісний, родіола рожева (золотий корінь), тирлич. Та багато інших.

Сировини не було. А ці рослини є джерелом дуже багатьох препаратів. Візьмемо, наприклад, женьшень. Про нього кажуть, що це панацея (від слова panax), ліки від усіх хвороб. Сировина женьшеню, який штучно вирощується на полях, стабільно не діє. Не діє так, як діє женьшень, що росте в природних умовах. Те саме стосується й інших лікарських рослин.

Тому перед нашим відділом було поставлене завдання, яке мало розвʼязати цю проблему. Ми перші на теренах Радянського Союзу почали працювати над тим, щоб отримувати стабільну за складом у необмеженій потрібній кількості рослинну сировину. Для цього ми відпрацьовували біотехнології технології іn vitro. 

У результаті ми отримали екологічно чисту стабільну сировину. Чому вона екологічно чиста? Бо ми вирощуємо культури тканин у стерильних умовах, на спеціально розроблених для них живильних середовищах, які містять тільки необхідні компоненти для росту й біосинтезу. Тобто там немає гербіцидів, пестицидів, важких металів, нітратів, нітритів. До того ж ця сировина стерильна.

Віктор Кунах у лабораторії, де вирощується біомаса раувольфії зміїної та унгернії Віктора

Така сировина слугує джерелом фітопрепаратів і вона стабільно високої якості.

Спочатку були теоретичні розробки. Ми розпочали з раувольфії зміїної. Це рослина, яка вирощується в Індії та інших тропічних країнах. Раувольфія є джерелом великої кількості алкалоїдів – близько 80. Найважливішими серед них вважаються гіпотензивні, які знижують тиск. Це, зокрема, резерпін, який нормалізує артеріальний тиск. Надзвичайно важливим є і аймалін, який використовується для профілактики та лікування серцевої аритмії. Це страшна хвороба, коли людина задихається.

Сировини для отримання цих алкалоїдів у ті часи практично не було. І Радянський Союз був украй зацікавлений у цій біотехнології, щоб отримувати сировину високої якості, з якої можна видобувати ці алкалоїди та готувати з них ліки.

Чому це було важливо? Тому що була імпортозалежність. Хочуть – дадуть нам сировину раувольфії, а хочуть – не дадуть. До речі, її було заборонено вивозити.

Оборонна промисловість була цим дуже зацікавлена. У льотчиків надзвукових літаків, космонавтів, підводників та інших, хто працює в екстремальних умовах, за великих навантажень може розвиватися аритмія. Для профілактики вони приймали ліки, зокрема на основі аймаліну з раувольфії зміїної.

Ми вирішили поставлене перед нами завдання. Багато років працювали. Були різні підходи. Ми зробили багато статей, дисертацій, у тому числі й моя докторська наполовину була присвячена розробці цієї технології. Ця технологія була впроваджена на Харківському заводі «Здоровье трудящимся». Цілий рік щодня на ньому отримували біомасу раувольфії.

Потім ми включили в роботу такі рідкісні рослини, як женьшень та родіола рожева. Ми відпрацювали технологію отримання препаратів загальностимулювальної та імуномодулювальної дії. Пізніше підключили унгернію Віктора. Це високогірна тянь-шанська цибулинна рослина. Її в природі вже практично немає, але ми отримали кілька десятків цибулин. Відпрацювали технологію клонального розмноження для отримання великої маси. Провели відповідні дослідження цієї біомаси (це вже в Москві) і встановили надзвичайно широкий спектр дії екстрактів цієї біомаси, зокрема імуномодулювальну та загальностимулювальну.

Потім настали часи, коли це все було закрито. Союз розвалився. Грошей не давали. Але ми як науковці знайшли звʼязок з хіміками-аналітиками, з бізнесовими структурами, зокрема з Науково-сервісною фірмою «ОТАВА».

У 2019 році Інститут молекулярної біології і генетики НАН України та Науково-сервісна фірма «ОТАВА» створили Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ». На основі біомаси культивованих клітин ми розробили три нових препарати, які поки є дієтичними добавками.

Ці біодобавки, на відміну від багатьох інших, створені на суворій науковій основі. Клітинні біомаси раувольфії зміїної і унгернії Віктора досліджувалися в Інституті фармакології та токсикології НАМН України і показали великий позитивний терапевтичний ефект, зокрема, заспокійливий на основі раувольфії зміїної.

Розроблена нами дієтична добавка «СОНОРМІН» є заспокійливим препаратом, що має седативний ефект. Ця добавка рекомендується для міцного сну, засинання, при різних стресах. Вона створена на основі біомаси раувольфії зміїної.

На основі біомаси унгернії Віктора ми створили препарат «ВІКТОРІН». Окрім унгернії, до його складу входять женьшень і родіола рожева. Цей рослинний комплекс має загальностимулювальну й імуномодулювальну дію.

Я вважаю, що сучасна наука повинна виходити на прямі звʼязки з бізнесом. І лише тоді наші результати не будуть лишатися науковими статтями, книгами, монографіями або дисертаціями. Можливо, в такій співпраці ми виходитимемо на певний практичний результат, який принесе користь людям і буде користуватися попитом.

Ще раз підкреслю, що всі ефекти наших розробок строго науково доведені. Вимоги до виробництва наших добавок висуваються такі ж, як і до виробництва ліків.

Переглянути відеоверсію нашої розмови з Віктором Кунахом.