Що статтю Зоряни Круль на ЕСПРЕСО про ліки з недоведеною ефективністю читав, що какофонію слухав…

Трапилась мені якось на очі на Еспресо.Захід стаття Зоряни Круль «Що ліки пив, що музику слухав»: як українці витрачають гроші на ліки з недоведеною ефективністю». Як я зрозумів, матеріал цієї публікації частково для пані Зоряни підготував медичний блогер Євген Скрипник із міста Глухова. З глибокою пошаною ставлюся до цього лікаря-невролога, який українською веде свою сторінку у Facebook, намагаючись «сіяти розумне, добре та вічне» серед українців, які переважно займаються самолікуванням і найкращий для них порадник не їхній сімейний лікар, а провізор із сусідньої аптеки.

Результатом неправильної орієнтації українців на аптечних працівників, на думку авторки, є те, що вони витрачають гроші на ліки з недоведеною ефективністю. Цитую:

Так що ж робити неправильно орієнтованим українцям, щоб уникати ліків з недоведеною ефективністю? На жаль, відповіді на це запитання я в статті не знайшов.

Спочатку про ліки з недоведеною ефективністю і лише потім, на мою думку, що ж робити.

В інтернеті є багато різних переліків ліків із так званою недоведеною ефективністю. Якщо ви, шановний читачу, з ними ознайомитесь, то гарантую, що ви щиро здивуєтесь, зустрівши там знайомі нам з дитинства назви. Це надзвичайно складна проблема, яка не вирішується складанням простого переліку в інтернеті.

По-перше, пане Євгене, дієтичні добавки згідно із законодавством не вимагають доведення своєї ефективності. На кожній упаковці з БАДами написано, що вони не є лікарським засобом. Через те порівнювати їх з ліками без доведеної ефективності не варто, оскільки це ображає фітопрепарати, щирим прихильником і пропагандистом яких я є. Я вірю в їх науково недоведену ефективність. На мій погляд, методологія доказової медицини не працює для більшості фітопрепаратів.

Отже, відсутність доказів у форматі доказової медицини не є доказом неефективності фітопрепаратів.

По-друге, пані Зоряно, коли ви згадали про два топові противірусні засоби, які не виявляють жодної противірусної активності, то, очевидно, мали на увазі сумнозвісний Протефлазід, про який писали всі кому не лінь, у тому числі і я. Чому ви побоялися назвати ці препарати? Була б мінімальна користь від вашої статті, читачі ЕСПРЕСО не бігли б стрімголов в аптеку за цими сумнівними препаратами. Причина появи подібних ліків на українському ринку зрозуміла: потрібним людям пропонують те, від чого дуже важко смертним і грішним відмовитись.

По-третє, пані Зоряно, останнім часом спостерігається чітка тенденція до персоніфікованої медицини, особливо після того, як з’явилась можливість відносно дешевого визначення генів кожної людини. Необхідність індивідуалізації терапії зумовлена тим, що лікарські засоби виявляються неефективними у 30–60 % пацієнтів і часто викликають загрозливі для життя побічні ефекти.

За даними літературних джерел, саме генетичні особливості пацієнтів визначають до 50 % усіх атипових фармакологічних відповідей, є причиною неефективності ліків або небажаних побічних реакцій. Серед причин неефективності ліків може бути наявність генів, асоційованих з їхнім швидким метаболізмом. Отже, можуть бути хороші ліки, але вони будуть неефективними для деяких пацієнтів.

По-четверте, друга частина статті присвячена популярному заспокійливому фенібуту, в ефективності якого ні авторка статті, ні пан Євген не сумніваються… До чого тут Фенібут до ліків з недоведеною ефективністю? До чого поцуплений у німців Валокордин? Як писав класик: «Усе змішалося в домі Облонських».

На мій погляд, щоб позбутися ліків з недоведеною ефективністю, потрібно знайти гарного лікаря з великим практичним досвідом. Це складно, але це варте витраченого часу і зусиль. Ідеальний варіант, якщо ваш лікар, як західні його колеги, буде поєднувати так звану офіційну медицину з народною.

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
завідувач відділу біомедичної хімії
Інституту молекулярної біології і генетики НАН України,
Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»