Літературна медицина від MED Goblin доказова і не дуже. Фітотерапія

Андрій Сем’янків, він же знаний блогер MED Goblin, скептично-іронічно ставиться до фітотерапії, оскільки вона не втискається в рамки доказової медицини, апологетом якої він є.

Згідно із золотим стандартом доказової медицини, науковим доказом ефективності будь-яких ліків є так зване рандомізоване подвійне сліпе клінічне дослідження з використанням групи плацебо-контроля. Проте, як пишуть колеги-медики пана Андрія, що «незважаючи на те що застосування лікарських засобів у наш час ґрунтується на засадах доказової медицини, у багатьох випадках ефективність фармакотерапії, за даними ВООЗ, не перевищує 60 %». На то є багато причин, але основна – це поліморфізм генів людини, різноманітність людських генів. Класичний приклад: у деяких пацієнтів можуть бути гени, завдяки яким ліки швидко виводяться з організму і відповідно не досягається необхідна їхня концентрація для лікувальної дії. Одним словом, не така ж вона доказова ця доказова медицина, пане Андрію.

Є ще багато інших соціальних причин, про які я писав, через які українці в реальному житті купують в аптеці, мабуть, відсотків 30 різного непотребу, а найціннішою покупкою часто є пакетики чаю з ромашки.

На мій погляд, дослідження згідно з методологією доказової медицини адекватно працюють для речовин з яскраво вираженим сильним лікувальним ефектом. Була температура – дали ліки. Температура впала. Але якщо ефекти слабкі, довготривалі, як у випадку лікарських рослин, та ще й залежать від генетичних особливостей пацієнта, від якості рослинної сировини, то таку методологію, на мій погляд, надзвичайно складно застосовувати для фітопрепаратів.

У випадку лікарських рослин працює ще й ефект синергії. Лікувальний ефект досягається дією комплексу біологічно активних речовин, які є в індивідуальній рослині. Всі ці фактори збільшують кількість так званих конфаундерів – чинників, які впливають на результат дослідження, але які не враховували під час планування експерименту.

Отже, відсутність доказів у форматі доказової медицини не є доказом неефективності фітопрепаратів.

Західні незалежні громадські організації, компанії-виробники проводять клінічні дослідження фітопрепаратів. Хто для отримання об’єктивної інформації, хто з рекламною метою. На ці клінічні дослідження науковці посилаються, але завжди з обов’язковим застереженням, що ці дослідження переважно обсерваційні (просто спостерігають за перебігом чогось) і не є строго наукові. Скільки б я наукових оглядів не дивився, ніхто із західних учених так категорично, як пан Андрій, не заперечував ефективність фітотерапії. Як можна заперечувати те, що в західному світі так стрімко зростає?

Як непрофесіоналу розібратися в достовірності клінічних досліджень фітопрепаратів? 

Існує просте правило. Чим більше людей бере участь у дослідженні, тим більше можна довіряти його результатам. Якщо вам пропонують дієтичну добавку, ефективність якої підтверджена клінічними дослідженнями за участі 18 людей, то це ні про що. Якщо в дослідженні брало участь 1800 осіб і його результати опубліковані в науковому журналі, то вони заслуговують на увагу.

Яке ж майбутнє у ліків?

На мій погляд, майбутнє ліків не за методологією доказової медицини з її підходом «середньої температури по палаті», майбутнє – за персоналізованою (індивідуалізованою) медициною, методи діагностики і лікування якої ґрунтуються на індивідуальних, насамперед генетичних особливостях кожного пацієнта.

Завдяки стрімкому розвитку біологічних наук, особливо молекулярної біології, ми дуже швидко наближаємося до персоналізованої медицини. Уже сьогодні за обсягом продажів біотехнологічні ліки (biologicals) починають випереджати класичні хімічні і стають домінувальними на ринку.

Ця стаття написана під враженням від книги Андрія Сем’янківа «Медицина доказова і не дуже». Будуть ще враження, буду писати ще. Схоже на те, що будуть…

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Громадська спілка «НВЦ фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України