Кортизол і сон. У людей, які страждають на безсоння, підвищений рівень «гормону стресу»

Кортизол – це гормон, який регулює вуглеводний обмін організму і бере участь у розвитку реакції на стрес. Гормон АКТГ (кортиколіберин) дає сигнал наднирковим залозам, щоб вони почали виділяти кортизол. Для обох цих гормонів характерний добовий ритм вироблення.

Упродовж доби рівень кортизолу змінюється. У здорової людини він мінімальний увечері, коли нервова система максимально заспокоюється. Вночі рівень кортизолу поступово починає підвищуватися, і особливо виразний пік утворення цього гормона припадає на ранковий час. Це природний процес, який означає, що мозок готується до пробудження, щоб вчасно активувати всі органи.

Зміна рівня кортизолу здорової людини впродовж доби

У людей із безсонням (інсомнією) кортизол виробляється неправильно. Якщо у здорової людини виділення кортизолу у вечірні години, о 19–20 годині, досягає свого мінімуму, то у людини з інсомнією в цей час починається підйом рівня кортизолу. Увечері та вночі його виробляється понад норму. Вранці кортизолу теж більше, ніж потрібно.

Безсоння, або правильніше говорити інсомнія, – одне з порушень сну, що найчастіше зустрічається як у звичайному житті, так і в клінічній практиці лікарів. Ця академічна назва походить від латинських термінів in – «усередині», somnus – «сон», тобто «всередині сну». Тобто це ті розлади, які виникають у зв’язку зі станом сну. Це або проблеми засинання, або труднощі підтримки сну, наприклад, часті пробудження, або раннє ранкове пробудження, тобто проблеми закінчення сну.

При безсонні люди мають постійну підвищену активність гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі – «стресової» системи, яка виробляє кортизол. Таким чином, безсоння – це не лише проблема нічного сну. Це стан постійного збудження нервової системи, яке, зокрема, призводить до труднощів із засинанням.

Ранковий пік утворення кортизолу може спричинити ранні ранкові пробудження з труднощами подальшого засинання. Хоча людині важко ввечері заснути через те, що в неї більше кортизолу, ніж належить, рано чи пізно тиск сну пересилює дію активуючих систем мозку, і людина засинає. Але через кілька годин тиск сну зменшується, і людина прокидається та знову не може заснути, бо вранці рівень кортизолу знову занадто високий.

З цим піком пов’язують і збільшення частоти різних серцево-судинних захворювань, які трапляються після закінчення нічного сну та в першій половині дня. Наприклад, епізоди стенокардії, інсульти, інфаркти мають чіткий пік у проміжку з 6 години ранку до 12 години дня. Підвищений рівень кортизолу сприяє посиленню зсідання крові, і це може призводити до тромбозу судин.

У людей з інсомнією підвищений рівень збудливості нервової системи. І незалежно від того, перебувають люди з порушеннями сну в стані стресу чи ні, активність «стресової системи» у них постійно підвищена. Але очевидно, що при стресі збудливість нервової системи підвищується ще сильніше. Таким чином, стрес може стати додатковим фактором розладів сну.

Джерело: за матеріалами Postnauka