16.07.2021

Фітопрепарати майбутнього розробляються в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України у відділі професора Віктора Кунаха

На фото: Віктор Кунах демонструє біомасу раувольфії зміїної. Фото науковиці ІМБГ, к.б.н. Вікторії Пєшкової

Нещодавно я заочно поспілкувався з Олександром Тронзою – хіміком, біохіміком, людиною, на мій погляд, з глибокими знаннями в галузі фармакогнозії і, що важливо, з практиком, який майже десять років пропрацював у фармацевтичній промисловості. Наша розмова зайшла про так звані галенові та новогаленові препарати, на виробництві яких спеціалізувалася Луганська фармацевтична фабрика. Так, це ця сумнозвісна фабрика, яка свого часу випускала горезвісний Протефлазід, який був заборонений МОЗ України в 2014 році.

Галенові препарати – це екстракти (витяжки) з рослинної або тваринної сировини зі складним хімічним складом і, як правило, з незрозумілими механізмами біологічної дії, які приймаються перорально (через рот). Новогаленові препарати – це ті ж екстракти, але позбавлені так званих баластних речовин, і які можна використовувати для ін’єкцій.

Розповідаючи про свою роботу на Луганській фармацевтичній фабриці, пан Олександр наголошував на тому, що там, перед тим як робити екстракцію для галенових препаратів, проводили кількісний хімічний аналіз біологічно активних діючих речовин. Якщо результати аналізу не відповідали нормі, сировина бракувалася.

І навіть за таких жорстких методів контролю рослинної сировини, ви не отримаєте гарантії того, що ваші фітопрепарати або дієтичні добавки будуть мати потрібну вам біологічно активну дію. Чому?

Концентрація біологічно активних речовин у рослинній сировині з лікарських трав не є постійною величиною. Про це я писав у попередній своїй статті. Цитую: «Вона (концентрація біологічно активних речовин) залежить від багатьох факторів, від місцевості, де рослина росла, в який період росту рослини (вегетації) сировина зібрана. Повністю проконтролювати, стандартизувати якість рослинної сировини практично неможливо, оскільки у рослині є тисячі різних речовин, хімічна структура багатьох з них вченим поки ще не відома. Ситуація ускладнюється ще ефектом синергії. Наприклад, хімічний аналіз показав, що потрібні нам речовини є, але чи є речовини, що підсилюють їхню дію? Це не відомо. Відповідно, чи отримаємо бажаний лікувальний результат? Теж не зрозуміло».

Зі мною погодився і пан Олександр Тронза. Він зазначає: «…А щодо стандартизації рослинної сировини, тут я з вами згоден. Інколи навіть за діючу речовину з біологічно активною дією вважають ту, яка насправді не має цієї дії. А справжню біологічну активну речовину не контролюють у рослинній сировині. Дослідження хімічно складних речовин, таких як олігосахариди і пептиди дуже дорого коштує. Вартість галенових препаратів дуже мала. Шкурка вичинки не коштує. А в класичних підручниках по фармакогнозії взагалі не має розділів з фармакологічної дії пептидів з рослинної сировини. Якщо флавоноїди, глікозиди, алкалоїди і т. д. мають свою класифікацію та описана їх фармакологічній дія, то для пептидів і олігосахаридів, полінуклеотидів такої характеристики не дано…»

Але ці маловивчені речовини дуже важливі для ефекту синергії. Вони часто підсилюють лікувальну дію тих же флавоноїдів, глікозидів та алкалоїдів.

Проблема непостійного складу біологічно активних речовин у рослинній сировині позначається на такому важливому питанні, як клінічні дослідження лікарських засобів з лікарських рослин. Навіть якщо дослідження виконані на високому методичному рівні, вони іноді суперечать одне одному. Чому? Причина та ж, рослинна сировина, яку використовували дослідники, відрізнялася за своїм хімічним складом.

Як вирішити проблему з непостійним хімічним складом лікарських засобів на основі рослинної сировини? Варіант, на мій погляд, лише один. Потрібно лікарські рослини вирощувати біотехнологічно, у стандартизованих умовах. 

Технології вирощування лікарських рослин з постійним складом біологічно активних речовин уже багато років розробляються в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України у відділі генетики клітинних популяцій під керівництвом Віктора Кунаха.

На фото: Віктор Анатолійович Кунах – доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, завідувач відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Премії ім. В. Я. Юр’єва НАН України, Премії ім. М. Г. Холодного НАН України та Премії ім. С. М. Гершензона НАН України. 

Важливо зазначити, що лікарська сировина, вирощена таким способом, екологічно чиста, вона не має домішок токсичних важких металів, пестицидів, гербіцидів та мікробіологічного забруднення. І ще важливий момент, докази лікарської ефективності подібних фітопрепаратів, отримані під час клінічних досліджень, будуть максимально однозначні.

Зрозуміло, що рослинна сировина, вирощена таким способом, дорожча, ніж та, що виросла на лісовій галявині чи на фермерському полі. Але вигода від такої максимально стандартизованої сировини набагато перевищує фінансові витрати. Я впевнений, що в майбутньому і звичайну лікарську ромашку будуть вирощувати біотехнологічним способом.

Нещодавно заснований Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ» дав змогу перейти від суто наукових досліджень з вивчення біологічної активності рослин, що вирощені таким способом, до розробки дієтичних добавок на основі цієї стандартизованої сировини. Будемо сподіватися, що з часом до Центру буде приєднуватись усе більше спеціалістів, які зацікавлені в розробці якісних дієтичних добавок в Україні.

Наприкінці хочу висловити подяку пану Олександру Тронзі за допомогу в написанні цієї статті.

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
завідувач відділу біомедичної хімії
Інституту молекулярної біології і генетики НАН України,
Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»

Вам також можуть сподобатись До всіх статей
Нічний шум збільшує ризик серцево-судинних захворювань
Нічний шум збільшує ризик серцево-судинних захворювань

Звуки від автомобілів, літаків, потягів та інших машин сприяють розвитку серцево-судинних захворювань. У звіті

26.07.2021 Читати
Противірусні фітопрепарати. 15 найкращих рослин, які допомагають боротися з вірусами
Противірусні фітопрепарати. 15 найкращих рослин, які допомагають боротися з вірусами

Серед усіх численних спалахів інфекційних хвороб, з якими стикалося людство протягом своєї історії, безперечно,

21.07.2021 Читати
Як правильно харчуватися, щоб зміцнити імунітет?
Як правильно харчуватися, щоб зміцнити імунітет?

Усі поживні речовини, які необхідні для забезпечення належної роботи нашого імунітету, ми можемо отримувати з ї

19.07.2021 Читати
Нічний шум збільшує ризик серцево-судинних захворювань
Нічний шум збільшує ризик серцево-судинних захворювань

Звуки від автомобілів, літаків, потягів та інших машин сприяють розвитку серцево-судинних захворювань. У звіті

26.07.2021 Читати
Противірусні фітопрепарати. 15 найкращих рослин, які допомагають боротися з вірусами
Противірусні фітопрепарати. 15 найкращих рослин, які допомагають боротися з вірусами

Серед усіх численних спалахів інфекційних хвороб, з якими стикалося людство протягом своєї історії, безперечно,

21.07.2021 Читати
Як правильно харчуватися, щоб зміцнити імунітет?
Як правильно харчуватися, щоб зміцнити імунітет?

Усі поживні речовини, які необхідні для забезпечення належної роботи нашого імунітету, ми можемо отримувати з ї

19.07.2021 Читати