Які БАДи кращі: настоянки чи капсули?

Фармацевтичні компанії пропонують багато різних форм БАДів з лікарських рослин – капсули, таблетки, порошки, чаї, настоянки, олії... Щороку перелік цих форм зростає, але реально існує лише два основних способи приготування дієтичних добавок з рослинної сировини. Рослинну сировину використовують як цілі трави у вигляді рослинного порошку або ж у вигляді різноманітних екстрактів.

Спробуємо розібратись, які ж БАДи кращі – у вигляді рослинного порошку чи у вигляді екстрактів.

І одна, і друга форми рослинних біодобавок ефективні для профілактики або лікування захворювань. Проте, на мій погляд, у кожному конкретному випадку є два основних чинники, які визначають, яка форма фітопрепарату для вас краща. Перший – на який профілактичний/лікувальний ефект ви сподіваєтесь і як швидко? Другий – якість, власне, дієтичної добавки, на скільки ви впевнені, вміст капсули відповідає задекларованому складу на упаковці.

Позитивні властивості цілих трав як дієтичних добавок 

Траву в природному вигляді (листя, стебла та/або коріння) висушують, а потім або ріжуть і просіюють (для використання як чаю), або подрібнюють у порошок. Порошки упаковуються всередину капсули для приготування дієтичних добавок або ж продаються в розпушеному вигляді, щоб їх легко можна було додавати у сік або в смузі.

Якщо ви споживаєте траву у вигляді порошку, то отримуєте повний спектр біологічно активних речовин, які має лікарська рослина. У цьому випадку, що надзвичайно важливо, працює так званий ефект синергії, коли спільний лікувальний ефект декількох біологічно активних речовин перевищує їхню просту арифметичну суму 3+2=7.

Концентрація корисних речовин у цілих травах порівняно з екстрактами набагато нижча. Відповідно, дієтичні добавки з цілими травами розраховані на великі терміни приймання.

Негативні проблеми, які можуть бути пов’язані з цілими травами як дієтичними добавками

Концентрація біологічно активних речовин у рослинній сировині з лікарських трав не є постійною величиною. Вона залежить від багатьох факторів – від місцевості де рослина росла, в який період росту рослини (вегетації) сировина була зібрана. Повністю проконтролювати, стандартизувати якість рослинної сировини практично неможливо, оскільки в рослині є тисячі різних речовин, хімічна структура багатьох з них ученим поки ще не відома. Ситуація ускладнюється ще ефектом синергії. Наприклад, хімічний аналіз показав, що потрібні нам речовини є, але чи є речовини, що підсилюють їхню дію? Це не відомо. Відповідно, чи отримаємо ми бажаний лікувальний результат? Теж не зрозуміло.

Західні лікарі рекомендують тривалий курс профілактики/лікування травами, який, як вони стверджують, усуває цей недолік. Я ж рекомендую вибирати надійного виробника фітопрепаратів на основі рослинного порошку.

Існує низка так званих «екологічних» проблем. Рослинна сировина може бути забруднена важкими металами, хімічними речовинами або ж мати мікробіологічне забруднення. Якщо дієтична добавка офіційно виготовлена українськими фармацевтичними компаніями, то вони в обов’язковому порядку перевіряють рослинну сировину на вміст токсичних важких металів і на мікробіологічне забруднення. 

Що стосується гербіцидів і пестицидів, то вміст цих токсичних речовин ніхто не перевіряє, оскільки БАДи у нас прирівнюються до харчових продуктів. Ви ж не вимагаєте у продавців хліба сертифікат на вміст гербіцидів, хоча теоретично їх вміст у зерні перевищує вміст у траві, що зібрана на сусідньому лузі? Якщо ж ви бажаєте впевнитись у відсутності гербіцидів або пестицидів, то вам потрібно звернутися до спеціалізованої хіміко-аналітичної лабораторії. Проте ви повинні розуміти, що такий аналіз коштує дорого.

Щоб уникнути проблем, пов’язаних із токсичним забрудненням, потрібно купувати дієтичні добавки, що виготовлені в Україні на потужностях національних фармацевтичних компаній, або американські дієтичні добавки, сертифіковані ConsumerLab.com, NSF International чи U.S. Pharmacopeia.

Позитивні властивості екстрактів трав як дієтичних добавок або ліків

Екстракти трав – це біологічно активні речовини, витягнуті з рослини з використанням різних розчинників або їх сумішей: певних комбінацій води, спирту або інших хімічних розчинників.

Комбінація розчинників спеціально розробляється науковцями-фармакологами, щоб у екстракт переходили потрібні нам речовини, які мають лікувальну або профілактичну дію. Класичний приклад такого екстракту – спиртова настоянка кореневищ валеріани. До її складу входить багато різних речовин, зокрема це ефірна олія, валеріанова кислота, борнеол, алкалоїди, дубильні речовини, цукри…

Екстракти набагато простіше стандартизувати за біологічною дією і концентрацією. Стандартизація, як правило, проводиться шляхом вимірювання кількості принаймні однієї чи двох біологічно активних сполук, які були досліджені та визначені як такі, що мають потрібний нам лікувальний ефект. Якщо ці сполуки присутні в очікуваних концентраціях, то решта сполук рослинної сировини, ймовірно, є за замовчуванням.

Як правило, концентрація біологічно активних речовин в екстрактах набагато більша, ніж у вихідній рослинній сировині. Тому екстракти застосовують у невеликих кількостях – від 15 до 30 крапель. Часто такі краплі використовують під язик, тоді вони швидко попадають у кров і швидко діють. Хоча це, зрозуміло, залежить від трави, яка використовується у БАДі.

До екстрактів належать такі форми дієтичних добавок, як висушені порошкоподібні екстракти, ефірні олії та ліпосомні суміші.

Окремо слід зупинитися на висушених порошкоподібних екстрактах, які випускаються у вигляді капсул. Зрозуміло, що за своїми лікувально-профілактичними властивостями це екстракти з усіма позитивними і негативними моментами, що властиві цій формі дієтичних добавок. Щоб розібратися, де рослинний порошок, а де екстракт, читайте інструкцію до препарату.

Негативні проблеми, які можуть бути пов’язані з екстрактами трав як дієтичними добавками або ж ліками

Найбільша проблема, як і для рослинних порошків, – відсутність постійного вмісту потрібних нам біологічно активних речовин. Якщо взяти ту ж настоянку кореневищ валеріани, що випускають українські фармацевтичні підприємства, то в інструкціях до неї ви не знайдете стандартизований склад: «Флакон препарату містить настойки валеріани кореневищ з коренями (Valerianae rhizomata cum radicibus) (1:5) (екстрагент – етанол 70 %) 25 мл». І все.

Тому не дивуйтесь, що іноді валер’янка деяких виробників, не дивлячись на звичний запах, не має звичної для вас заспокійливої дії. Ця настоянка не стандартизована за вмістом основних біологічно активних речовин. І не лише в Україні.

Отже, якщо ви купуєте лікарські трави у вигляді екстрактів, зверніть увагу на загальний вміст алкалоїдів, флаваноїдів або інших біологічно активних речовин. Така характеристика свідчить про стандартизацію екстракту за хімічним складом. Отже, ймовірність того, що ви купите потрібний вам продукт, зростає.

Врешті-решт перевагу потрібно надавати потужним виробникам із сучасними аналітичними лабораторіями, що дають змогу контролювати якість екстрактів для приготування дієтичних добавок. Майже в кожній своїй статті я наголошую, що англомовна наліпка на баночці із БАДом «Зроблено не в Україні» не є ознакою високої якості, а навпаки, іноді ознакою майбутніх ваших проблем з нирками або ж з печінкою. Потрібно не лінуватися і завжди гарно аналізувати виробника, який випускає потрібну вам дієтичну добавку.

Друга, не менш важлива проблема, пов’язана з БАДами на основі сухих чи рідких екстрактів, – це надзвичайно низька якість дешевих китайських екстрактів, які часто використовують українські виробники дієтичних добавок. В Україні екстракти не виробляються. Якби вони і вироблялись, то не витримали б конкуренції з дешевим китайським сміттям, у буквальному сенсі цього слова. Цій проблемі я присвятив окрему статтю.

Якщо рослинна дієтична добавка в аптеці коштує 70 гривень або дешевше, виготовлена з екстракту без додаткових вітамінів, мінералів, то з великою ймовірністю виробник використовував дешевий китайський екстракт у її виробництві.

Додаю також коментар Олександра Тронзи – хіміка-аналітика, який майже 10 років працював у фармацевтичній промисловості. «Українські фармацевтичні підприємства не мають достатніх фінансових ресурсів для вирощування і виробництва потрібної рослинної сировини. Та й сировину для свого виробництва не завжди купують у надійних постачальників, де вона продукувалась згідно з певними нормативами. Китайська сировина буває різної якості і вартості. Через те вхідний контроль сировини дуже важливий. Якщо виробник халатно до цього віднесеться, то і продукція у нього буде низької якості. Для рослинної сировини є також критичними умови зберігання. Навіть якщо буде закуплено якісну партію сировини, то після неналежних умов зберігання вона втратить свої властивості, що дуже часто я спостерігав…»

На мій погляд, поки в Україні не з’являться незалежні громадські організації, як у США, що контролюють якість дієтичних добавок, бажано використовувати БАДи на основі рослинних порошків.

Третя проблема, яка стосується всіх дієтичних добавок, це фальсифікація, додавання в біодобавки небезпечних лікарських засобів. Про це неодноразово писала українська і західна преса. Як правило, цим зловживали деякі китайські або ж індійські виробники БАДів. Відповідно, проста рекомендація – утриматися від купівлі БАДів індійських чи китайських виробників.

Проблеми, що пов’язані з екологією. Проблем із важкими металами і мікробіологічним забрудненням в екстрактах не повинно бути, а от залишки пестицидів або гербіцидів у таких екстрактах можуть бути.

Отже, перед тим, як почати вживати дієтичні добавки, потрібно обов’язково проконсультуватися з лікарем, щоб уникнути можливих проблем. Деякі трави, якщо ви їх приймаєте разом з ліками, можуть знижувати ефективність лікування. До того ж, як правило, одну і ту ж дієтичну добавку випускають багато виробників. Не лінуйтесь, вибирайте собі максимально надійного виробника, не ведітеся на чудодійну телевізійну рекламу або ж на наліпку «Зроблено не в Україні».

У статті використано матеріали https://vitalplan.com/blog/whole-herb-vs-herbal-extract-which-is-better

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України,
Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»