Як пандемія COVID-19 вплинула на наш сон. Цікаві результати досліджень

У грудні 2019 р. в Китаї виник спалах нового штаму важкого гострого респіраторного синдрому 2 (SARS-CoV-2), який швидко поширився по всьому світі. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) назвала цей патологічний стан коронавірусною хворобою 2019 (COVID-19).

Окрім безпосереднього впливу COVID-19 на здоров’я людей, пандемія призвела до значних змін у повсякденному житті та його способі, і як наслідок, викликала проблеми з психічним здоров’ям у населення, в тому числі зі сном.

Так, нещодавнє опитування, проведене в Італії, показало, що населення відмічало такі порушення сну під час карантину: люди значно пізніше лягали спати та просиналися, проводили більше часу в ліжку, при цьому якість їхнього сну була низькою [1]. У дослідженні, заснованому на опитуванні серед китайців, було виявлено значне зростання рівня безсоння під час спалаху інфекції [2].

Опитування у Великобританії показало, що половина респондентів відчувала більше порушень сну, ніж зазвичай. 39 % учасників повідомили, що спали менше часу, ніж до карантину, а 29 % населення, незважаючи на те, що спали довше, відчували себе такими, що менш відпочили [3].

У 2021 р. були опубліковані перші масштабні дослідження впливу пандемії COVID-19 на сон [4]. Згідно з отриманими даними, більшість респондентів вказали на зміни в режимі сну, і майже половина відмітили більшу сонливість, ніж до карантину. Проблеми, про які найчастіше повідомляли учасники експерименту, ‒ ненавмисне дрімання вдень, порушення сну, труднощі із засинанням і пізніший відхід до сну. Кошмари та аномальний ритм сну були більш поширеними серед хворих на COVID-19.

Цікаво, що група населення, що перебувала на самоізоляції, зазначала про більший рівень безсоння/порушення сну, аномальної поведінки уві сні, ненавмисного засинання, порушення ритму сну та симптомів неспокійних ніг. При цьому вищі показники труднощів із засинанням або раннім пробудженням продемонстрували хворі, які перебували в лікарнях [5]. Варто додати, що понад чверть усіх респондентів повідомили про збільшення споживання алкоголю під час карантину.

Загалом учасники дослідження, які під час пандемії спали менше 6 годин, відмічали більшу вразливість/погане самопочуття і вплив на психічне здоров’я порівняно з респондентами, які спали більше 6 годин. Цікаво, що всі, хто спав менше, були старшого віку та мали вищий індекс маси тіла.

Науковці встановили 5 причин, які призвели до погіршення якості сну під час пандемії COVID-19

1. Карантин (ізоляція)

Ізоляція призвела до значних змін у способі життя, що стали причиною втрати звичного денного розпорядку і звичок. Серед супутників тривалого локдауну, які негативно вплинули на сон, – проблеми з роботою та фінансами, брак сонячного світла, відсутність фізичної активності, зміни в дієті, збільшення ваги, зростання часу роботи перед цифровими екранами, а також збільшення ризику вживання алкоголю й розвитку алкогольної залежності [6]. Варто додати, що тривалий недосип негативно позначається на імунній системі і збільшує ймовірність інфікування [7].

2. Алкоголь

Відомо, що стрес сприяє зростанню кількості спожитого алкоголю [8], оскільки вважається, що спиртні напої допомагають подолати негативні емоції [9]. Незважаючи на те, що алкоголь часто використовується людьми, які страждають від безсоння, щоб швидше заснути [10], насправді він порушує архітектуру сну, посилює проблеми з диханням уві сні, збільшує ризик виникнення парасомнії та викликає сонливість удень [11].

3. Психічне здоров’я

Низка психологічних порушень негативно позначається на циклах сну. Зв’язок між сном і розладами психічного здоров’я за подібних умов був раніше досліджений на прикладі в’язнів [6, 12]. Відомо, що сильніші зміни якості сну відмічаються серед жінок, людей, у яких вищі показники депресії, тривоги й стресу. У свою чергу, порушення сну мають негативний вплив на психічне здоров’я, таким чином створюючи замкнуте коло.

4. Сфера професійної діяльності

Тут ідеться про ключових працівників, левову частку яких становлять лікарі та медичний персонал. Вони не лише зазнали стресу від безпосередньої участі в догляді за пацієнтами, а й зіткнулася з наслідками тривалої роботи під час пандемії. Усе це призвело до порушення сну, погіршення його якості, безсоння та психологічних розладів [13–15]. Цікаво, що поштарі, водії, поліцейські не мали подібних скарг. Це можна пояснити тим, що ця група робітників зазнала менше змін у розпорядках під час карантину, оскільки вони продовжували працювати у звичному для них режимі.

5. Захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19)

Симптоми, спричинені розладом дихання уві сні, значною мірою пов’язані із симптомами коронавірусної хвороби. Науковці довели, що обструктивне апное сну, яке зустрічається у хворих, може впливати на якість сну і задишку навіть після одужання.

Також повідомляється про потенційні нейропатогенні механізми виникнення SARS-CoV-2 і низку неврологічних симптомів у пацієнтів з COVID-19. Припускається, що пошкодження структур, які контролюють цикли «сну – неспання» в центральній нервовій системі, відіграє певну роль у порушеннях сну [16].

Отже, пандемія COVID-19 призвела до порушень сну: збільшила труднощі із засинанням, погіршила якість сну, стала причиною денної сонливості. Зміна режиму сну найчастіше пов’язана з прийомом ліків, симптомами COVID-19 та психічним здоров’ям. У зв’язку з вищезазначеним, рекомендовано вжити необхідних заходів з охорони здоров’я, перевірити потенційний вплив ізоляції на сон і розробити стратегію раннього виявлення та лікування порушень сну. Майбутні дослідження мають включати офіційні оцінки суб’єктивних та об’єктивних вимірів розладів сну з більшим акцентом на підгрупах залежно від статусу інфікування, професійної діяльності та етнічної приналежності. Не можна нехтувати потенційними наслідками порушення сну, оскільки вони можуть негативно позначитися на здоров’ї суспільства.

Ольга Остринська,
кандидат біологічних наук, науковий співробітник

Джерела

1. Cellini N, Canale N, Mioni G, et al. Changes in sleep pattern, sense of time and digital media use during COVID-19 lockdown in Italy. J Sleep Res 2020
2. Li Y, Qin Q, Sun Q, et al. Insomnia and psychological reactions during the COVID-19 outbreak in China. J Clin Sleep Med 2020;16:1417-8
3. https://www.kcl.ac.uk/news/how-the-uk-is-sleeping-under-lockdown
4. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7642637/
5. Xue Z, Lin L, Zhang S, et al. Sleep problems and medical isolation during the SARS-CoV-2 outbreak. Sleep Med 2020;70:112‐5
6. Brooks SK, Webster RK, Smith LE, et al. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. Lancet 2020;395:912-20
7. Belingheri M, Paladino ME, Riva MA. Working schedule, sleep quality and susceptibility to COVID-19 in healthcare workers. Clin Infect Dis 2020
8. Ramchandani VA, Stangl BL, Blaine SK, et al. Stress vulnerability and alcohol use and consequences: From human laboratory studies to clinical outcomes. Alcohol 2018;72:75-88
9. Cooper ML, Frone MR, Russell M, et al. Drinking to regulate positive and negative emotions: a motivational model of alcohol use. J Pers Soc Psychol 1995;69:990-1005
10. Ancoli-Israel S, Roth T. Characteristics of insomnia in the United States: results of the 1991 National Sleep Foundation Survey. I. Sleep 1999;22 Suppl 2:S347-53
11. Roehrs T, Roth T. Sleep, sleepiness, sleep disorders and alcohol use and abuse. Sleep Med Rev 2001;5:287-97
12. Jeong H, Yim HW, Song YJ, et al. Mental health status of people isolated due to Middle East Respiratory Syndrome. Epidemiol Health 2016;38:e2016048
13. Lai J, Ma S, Wang Y, et al. Factors Associated With Mental Health Outcomes Among Health Care Workers Exposed to Coronavirus Disease 2019. JAMA Netw Open 2020;3:e203976
14. Li X, Yu H, Bian G, et al. Prevalence, risk factors, and clinical correlates of insomnia in volunteer and at home medical staff during the COVID-19. Brain Behav Immun 2020;87:140-1
15. Zhang C, Yang L, Liu S, et al. Survey of Insomnia and Related Social Psychological Factors Among Medical Staff Involved in the 2019 Novel Coronavirus Disease Outbreak. Front Psychiatry 2020;11:306
16. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC7642637/