Омега-3 і пінопластовий тест: науковий підхід

Трапився мені нещодавно короткий відеоролик молодої блогерки, яка старанно як хімік-початківець втирала дієтичну добавку омега-3 від різних виробників у шматки пінопласту. Згодом вона нашвидкуруч, поспішаючи на роботу, сяюча та щаслива, зробила висновок, що одна добавка натуральна і дві інші теж, очевидно, натуральні, оскільки всі вони не «роз’їдають» пінопласт.

Як би здивувалася наша юна хімікиня, якби їй сказали, що звичайна соняшникова олія склала б цей тест на «відмінно» 🙂🙃.

На мій погляд, пінопластовий тест омеги-3 – це сумнівний маркетологічний хід, який не підтверджує ні справжність дієтичної добавки, ні профілактично-лікувальні властивості її хімічного складу. 

Спробуємо розібратися в цьому як хіміки. В інтернеті активно мусується думка, що хороша (натуральна) дієтична добавка омега-3 не роз’їдає пінопласт, а погана (синтетична) – роз’їдає. Одні виробники виготовляють БАДи омега-3 на основі рибʼячого жиру, який є джерелом 2–3 найбільш цінних омега-3 жирних кислот, а інші – на основі переестерифікованого жиру. Тобто біодобавка містить не тригліцериди, як у першому випадку, а етилові ефіри жирних кислот. 

Вважається, що форма дієтичної добавки у вигляді тригліцеридів краща за своїми біологічними властивостями (натуральна). Відповідно, її продають дорожче. Хоча, на мій погляд, не все так однозначно. Я спробую з цим розібратися в одній із наступних моїх статей.

Пінополістирол (матеріал пінопласту) набухає в неполярних розчинниках, наприклад, у бензині. Етилові ефіри будь-яких жирних кислот (не лише омеги-3) мають лінійні молекули та є розчинниками, в яких і набухає пінопласт. 

Пінопласт буде набухати і в ефірах омега-3 кислот, і в ефірах омега-6 кислот, і в ефірах насичених кислот. Одним словом, в етилових ефірах будь-яких жирних кислот. Отже, пінопластовий тест не підтверджує, що в дієтичній добавці є така бажана омега-3.

А в природних рідких жирах, де жирні кислоти існують у вигляді тригліцеридів, пінопласт не набухає – ні в соняшниковій олії, ні в справжньому риб’ячому жирі. Тому перевірити таким методом добросовісність виробника (чи правда він поклав у капсулу саме ефіри омега-3 кислот, а не інші) у вас також не вийде. 

Щоб перевірити реальний тип і вміст жирних кислот у такій добавці, потрібно використовувати спеціальні дорогі інструментальні методи аналізу. Необхідно звертатися до хіміко-аналітичних компаній, які мають досвід у таких дослідженнях.

Якщо у вас немає можливості замовити дорогий хімічний аналіз дієтичної добавки омега-3, вартість якого перевищує вартість самої добавки, то найпростіше попросити у продавця сертифікат якості продукту. Про такі сертифікати я писав у своїх попередніх публікаціях.

За своєю суттю пінопластовий тест омега-3 абсолютно безглуздий. Він не дає змоги відрізнити фальсифікат від справжнього продукту. Інформацію про те, в якій формі дієтична добавка – у вигляді тригліцеридів чи етилових естерів – потрібно шукати на етикетці або на сайті виробника.

Якщо зазначено інформацію про те, що в добавці жирні кислоти у формі тригліцеридів, значить, ви вибрали найдорожчу і найбільш популярну добавку. Часто форму дієтичної добавки не вказують. Отже, найімовірніше, омега-3 буде у формі етилового ефіру. Тому не купуйте БАДів, де не вказано форму жирних кислот, оскільки на ринку величезна кількість пропозицій цього продукту і можна вибрати те, що вам до душі.

А можна згадати і дитинство, захоплюючі емоції від перших уроків хімії, де вчителі, як правило, демонструють різні хімічні «фокуси», та виконати пінопластовий тест омега-3. Шкоди від цього ніякої, лише позитивні емоції, як у юної блогерки, про яку я згадував на початку цієї статті.

д.х.н., проф. Сергій Ярмолюк,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України,
Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»