27.04.2021

Коли нарешті чиновники з МОЗу запрошуватимуть науковців як консультантів? Або серіал з «противірусною активністю» ПРОТЕФЛАЗІДУ продовжується…

Нещодавно інформаційне агентство «Інтерфакс Україна» розповсюдило сенсаційну новину про ефективність сумнозвісного противірусного препарату «Протефлазід» при COVID-19. Перше, що спало на думку, що це звичайна комерційна реклама. Хай довірливі українці п’ють цю надзвичайно дорогу спиртову настоянку, від якої, можливо, ні користі особливої, ні шкоди. Їй-богу, від знаменитої житомирської горілки на березових бруньках і то більше користі…

Проте до нас потрапив інформаційний лист, який розсилає Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України (Укрмедпатентінформ). Цитуємо цей документ: «Інформація призначена для науково-дослідних установ біологічного профілю, що займаються розробкою і впровадженням засобів профілактики та лікування COVID-19».

Ми, як співробітники наукових установ і підрозділів біологічного профілю, заявляємо, що ця інформація не має особливої наукової цінності, і що схоже на те, що вона була використана для недобросовісної реклами спиртової настоянки із сумнівною антивірусною активністю «Протефлазід». Текст інформаційного листа ми додаємо.

Чому у 2013 році чиновники МОЗ України віднесли цей препарат до псевдоліків, а у 2021 займаються промоцією цього препарату, просуванням його на фармацевтичний ринок? Не за хабарі ж це було зроблено?

Проблема, на наш погляд, в іншому. Працівники Укрмедпатентінформу не залучили профільних науковців для експертизи наукових даних, які їм надала фірма «Екофарм», що є виробником «Протефлазіду». Інформаційний лист центру, на наш погляд, увів в оману журналістів та посприяв недобросовісній рекламі цього горезвісного препарату.

Отже, перейдемо до аналізу того, що поширює Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України серед наукових установ біологічного профілю.

Передусім слід відмітити, що процес розробки нових ліків досить складний, дороговартісний і триває до десяти років і більше. Чому так довго й дорого? Основна мета медичних хіміків, які розробляють нові ліки, переконатися, що нові ліки будуть ефективні і, основне, безпечні для людей. Якщо ви перейдете за посиланням, то ознайомитись зі схемою розробки ліків.

Тестування речовин на клітинах (1) – це лише перші етапи розробки ліків, і ймовірність того, що ці речовини стануть ліками, дуже низька. Речовин, що активні на культурах тканин, сотні тисяч, а тих, що діють в організмі людини, тисячі.

Отже, противірусна активність «Протефлазіду» на культурах тканин не є строгим доказом того, що цей препарат буде мати противірусну активність в людському організмі. Більше того, ми вважаємо, що цей препарат взагалі не має достатньої противірусної активності для того, щоб продовжувати наукові дослідження…

Між іншим, те, що тестування виконано в Галвестонському науковому центрі (GNL, Техас) без надання оригіналу офіційного звіту викликає у нас «смутні підозри». У США існують певні досить жорсткі стандарти подібних досліджень. У галузі вірусології стандарти FDA вимагають визначення величини IС50 (концентрації, за якої сполука на 50 % пригнічує розвиток вірусу) і CC50 (цитотоксичність для здорової клітини). Обов’язковим також є індекс селективності SI=CC50/IC50. Саме індекс селективності є одним з основних критеріїв перспективності створення лікарського препарату. Чим вище індекс селективності, тим краще. Дивно, але інформація про тестування в інформаційному листі подана ще за радянськими стандартами. Дивина та й годі.

Приклад проведення біологічного скринінгу по відношенню до вірусу SARS-CoV-2 за стандартами FDA у Southern Research Institute (Birmingham, Алабама) та оригінал протоколу звіту можна подивитися на https://www.atakamed.com/.

Перейдемо до досліджень у Саарландському університеті (2). Ситуація аналогічна. Інгібування протеази коронавірусу на 45 % не є строгим науковим доказом, що ця спиртова настоянка буде інгібувати вірус у людському організмі. Окрім того, немає даних, які підтверджують специфічність інгібування протеази «Протефлазідом». Неспецифічні інгібітори ферментів можуть бути токсичними для людини.

Далі про комп’ютерне моделювання, яке, на думку авторів цього інформаційного листа, свідчить про інгібування головної протеази коронавірусу SARS-CoV-2 активною структурою БАРП. Комп’ютерне моделювання не може бути однозначним доказом того, що похідне кверцетину є інгібітором протеази. Це нонсенс. Власне, про комп’ютерне моделювання, яке було використане для обґрунтування протиковідної активності спиртової настоянки, ми розповідали в нашій попередній публікації.

На наш погляд, наведені в листі Укрмедпатентінформу дані біологічного тестування препарату «Протефлазід» не підтверджують висновок про його високу специфічну противірусну активність. 

Отже, шановні співробітники Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України, якщо думка українських учених для вас нічого не вартує, то прислухайтесь хоча б до американських авторитетних у всьому світі організацій FTC і FDA, які постійно стверджують, що на сьогодні ліків проти коронавірусу не існує.

Інформаційний лист Українського центру наукової медичної інформації МОЗ України читали й аналізували:

д.х.н, проф. Сергій Ярмолюк,
завідувач відділу біомедичної хімії,
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України,
Науково-виробничий центр фітопрепаратів «ДОБРАДІЯ»

 д.фарм.н., проф. Анатолій Демченко,
кафедра хімії та фармації,
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Вам також можуть сподобатись До всіх статей
Дієтичні добавки «Сонормін» і «Простатонормін» – наукове дослідження довжиною в 40 років
Дієтичні добавки «Сонормін» і «Простатонормін» – наукове дослідження довжиною в 40 років

Біотехнологія завжди починається з грошей… Кінець 70-х років ХХ століття… У Радянському Союзі величезний деф

15.06.2021 Читати
Журнал «Ліза» публікує нісенітниці про дієтичні добавки. Щоб його редактори здорові були…
Журнал «Ліза» публікує нісенітниці про дієтичні добавки. Щоб його редактори здорові були…

Нещодавно журнал для жінок «Ліза» опублікував статтю під назвою «БАДи: що це таке, користь, шкода і протипоказа

10.06.2021 Читати
Базилік, петрушка, материнка, чебрець і м’ята. Чим корисні ці пряні трави?
Базилік, петрушка, материнка, чебрець і м’ята. Чим корисні ці пряні трави?

Пряні трави – це рослини зі смаком і ароматом. Їх використовують як смакові добавки до їжі, для відтінення смак

08.06.2021 Читати
Дієтичні добавки «Сонормін» і «Простатонормін» – наукове дослідження довжиною в 40 років
Дієтичні добавки «Сонормін» і «Простатонормін» – наукове дослідження довжиною в 40 років

Біотехнологія завжди починається з грошей… Кінець 70-х років ХХ століття… У Радянському Союзі величезний деф

15.06.2021 Читати
Журнал «Ліза» публікує нісенітниці про дієтичні добавки. Щоб його редактори здорові були…
Журнал «Ліза» публікує нісенітниці про дієтичні добавки. Щоб його редактори здорові були…

Нещодавно журнал для жінок «Ліза» опублікував статтю під назвою «БАДи: що це таке, користь, шкода і протипоказа

10.06.2021 Читати
Базилік, петрушка, материнка, чебрець і м’ята. Чим корисні ці пряні трави?
Базилік, петрушка, материнка, чебрець і м’ята. Чим корисні ці пряні трави?

Пряні трави – це рослини зі смаком і ароматом. Їх використовують як смакові добавки до їжі, для відтінення смак

08.06.2021 Читати